ПРОЄКТ
вноситься народним депутатом України
А.В. Яценко
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) такі зміни:
-
У статті 1 частину другу доповнити абзацами другим та третім такого змісту:
«забезпечення в повному обсязі визначених соціальних прав та державних соціальних гарантій;
недопущення звуження будь-якими органами державної влади, іншими особами та громадянами, визначених прав та гарантій особам, які постраждали внаслідок радіоактивного забруднення».
-
У частині першій статті 11:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років;»;
доповнити пунктом 7 такого змісту:
«7) особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
-
У статті 13:
у частині другій слова «медичного обстеження, лікування» замінити словами «, безперебійного та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, лікування в тому числі реабілітації, стоматологічної і протезної допомоги, забезпечення лікарськими засобами»;
доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«Особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або осіб евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право за рахунок бюджетних коштів на щорічне повне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
-
Пункт 4 частини першої статті 14 викласти в такій редакції:
«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років, – категорія 4».
-
Статтю 19 доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:
«Забороняється будь-яке звуження чи обмеження надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються й інші пільги та компенсації передбачені законодавством».
-
У частині першій статті 20:
пункт 1 викласти в такій редакції:
«1) безоплатне придбання без обмежень лікарських засобів за рецептами лікарів»;
у пункті 6 після слів «спеціалізованих стаціонарах» доповнити словами «у тому числі безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України».
-
У частині першій статті 21:
у пункті 1 після цифри «3,» доповнити цифрою «4,»;
пункт 6 доповнити словами «але не менше ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць»;
-
У статті 22 частину третю виключити.
-
У статті 24 частину другу виключити.
-
Статтю 29 викласти в такій редакції:
«Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами харчування
Потерпілі діти відповідно до фізіологічних (медичних) норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, забезпечуються продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону».
-
У статті 30:
у частині першій:
включити пункт 1 такого змісту:
«1) повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України»;
включити пункт 3 такого змісту:
«3) безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»;
у пункті четвертому:
слово «ліків» замінити словами «без обмежень лікарських засобів», пункт;
пункт доповнити словами такого змісту:
«безперебійне та в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів забезпечення повного медичного обстеження, діагностики, реабілітації, стоматологічної допомоги та при необхідності забезпечення лікуванням за кордоном. Порядок здійснення зазначених видатків за рахунок державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України»;
включити пункт 8 такого змісту:
«8) щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні»;
пункт 11 викласти в такій редакції:
«11) безплатне харчування учнів середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на радіоактивно забруднених територіях, а також дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти (у тому числі якщо дитині за станом здоров'я необхідна спеціальна дієта і вона не може харчуватися за місцем навчання та/або в закладі освіти відсутні умови для харчування дітей), а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, а дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи – за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановленого на 1 січня відповідного року.
Кабінет Міністрів України забезпечує перегляд затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до зростання індексу споживчих цін на продукти харчування не менше одного разу на рік»;
частину сьому виключити.
-
Частину другу статті 49 виключити.
-
Частину першу статті 50 доповнити словами такого змісту:
«і не може бути нижчою 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
-
Частину першу статті 51 доповнити словами такого змісту:
«і не може бути нижчою 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
-
Частину першу статті 52 доповнити словами такого змісту:
«в розмірі не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України»;
-
У статті 54:
-
у другому реченні частини першої слово «Дружинам» замінити словами «Непрацездатним членам сім'ї, які були на утриманні годувальника та дружинам»;
-
після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«Розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;
по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;
по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком»;
у зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
-
Статтю 58 викласти в такій редакції:
«Стаття 58. Пільги з виплати пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі, без урахування одержуваного заробітку (доходу) та незалежно від місця роботи.
Забороняються будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
-
Частину третю статті 67 виключити.
II. Прикінцеві положення
-
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і вводиться в дію з першого січня 2021 року.
-
Установити, що будь-які обмеження щодо максимального розміру доплат, пенсій і компенсацій, або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не застосовуються до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Кабінету Міністрів України:
у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
під час підготовки проєкту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачити фінансування, необхідне для реалізації положень цього Закону.
Голова Верховної Ради
України
| 
